Знайдено відсутню ланку в процесі розвитку вірусу імунодефіциту людини — так званий «матричний» ВІЛ-білок працює як молекулярний світлофор, який регулює критичні стадії формування інфекційних частинок в організмі.
Відкриття раніше невідомої, але грає важливу роль в розвитку захворювання механізму ще не ліки від СНІДу, але безумовна передумова до створення того, що б’є прямо в ціль препарату. Аналізуючи властивості нормальних і мутантних форм вірусу імунодефіциту людини вчені Медичного центру Массачусетського Університету в Ворчестері доктора Міхаель Грін і Маріо Стівенсон з колегами, серед яких і дві наші землячки, виявили дві протилежні функції матричного білка, чому і присвятили опубліковану в останньому номері журналу Nature (Dec .9,1999) статтю. Кожна з функцій матричного білка виконується на різних стадіях інфекційного циклу ВІЛ.
Для того, щоб почалося відтворення вірусу всередині людських клітин потрібно його проникнення в генетичний апарат клітини, її ядро, чому, як виявилося, і сприяє матричний білок, саме завдяки йому відбувається потрапляння генетичного матеріалу вірусу в ядро і починається використання генетичного апарату людської клітини для потреб вірусу, тобто напрацювання безлічі копій молекул вірусного спадкової речовини РНК. Це основа майбутніх вірусних білків. Але пізніше в життєвому циклі вірусу матричний білок відіграє іншу роль — він направляє нові частинки вірусного білка з ядра в навколишнє його цитоплазму, де і відбувається складання та упаковка нових вірусів. Тому-то матричний білок і прозваний молекулярною світлофором. Однак який механізм власне перемикання, як відбувається зміна курсу в роботі цього білка — залишається загадкою.
Існуючі сьогодні лікарські засоби боротьби зі СНІДом спрямовані на блокування двох, умовно кажучи, крайніх стадій вірусного розвитку — початкове розмноження його генетичного матеріалу та кінцеву «нарізку» білкового, з якого складається оболонка зрілих вірусів. Матричний білок, фактично, сполучний елемент між цими двома головними в житті вірусу процесами, їх перемикач, і вплив на роботу цієї молекули могло б бути найефективнішим протидіє розвитку СНІДу способом. На думку експертів, яку публікує зараз робота Гріна і Стівенсона доводить те, що передбачалося раніше іншими дослідженнями: матричний білок допомагає локалізувати ВІЛ-генетичний матеріал у клітинному ядрі таким чином, щоб людський апарат був задіяний у напрацюванні самого вірусного речовини спадковості — РНК. Але свідчення того, що матричний білок наділений ще і необхідної для формування вірусів поза ядра активністю, дійсно новина.
Загрузка...